Вже в 1915 році в світлі німецькі голови закралася думка про необхідність маскування літака в повітрі. Були розроблені кілька варіантів, включаючи звичний нам деформуючий камуфляж і така екзотика як літак, обтягнутий прозорим матеріалом (експерименти провалилися і в серію не пішов).
Одним з найефективніших камуфляжів був лозенг – камуфляжна тканина, вкрита різнокольоровими багатокутниками. Кажуть, на його створення надихнув живопис пуантілістів. Окрім того, таке рішення давало виграш по масі, бо фарбувати поверхні не доводилося. Його почали вводити у 1916 році.
Всього було створено декілька варіантів.
Для винищувачів використовувався 4 і 5-кольоровий лозенг:
Чотирикольоровий.
“Фоккер” Д-7 у чотирикольоровому лозенгу.
П’ятикольоровий, ліворуч верхній, праворуч нижній.
“Альбатрос” у п’ятикольоровому камуфляжі.
Зверніть увагу на стрічки, які йдуть по нервюрах. Вони могли бути рожеві, блакитні, або ж нарізані із лозенгової тканини.
Як ви розумієте, лозенгом обтягувалися лише ті частини літака, які мали бути обтягнуті тканиною. Дерев’яні частини або вкривали лаком, або фарбували у один, або декілька камуфляжних кольорів.
Морячки розробили свій, морський, трикольоровий лозенг:
Він існував у двох варіантах – світлому і темному, що відрізнялися кольоровою гаммою. На літаку застосовувався лише один варіант, і тільки на верхніх площинах. нижні залишалися кольору полотна, або ж решта літака фарбувалася у сірий колір:
Бомбардувальники мали свій камуфляж в кількох варіантах:
Три верхні ряди – із різних “Гот”, нижній ряд – “Фрідріхсгафени”.
Австрійці теж захотіли собі таке, але камуфляж наносили через трафарет. Спочатку це були смуги світлих і темних кольорів, що йшли по диагоналі. Осьо різні варіації на прикладі “Авіатика”:
На останньому профілі ви бачите камуфляж кінця війни – у зв’язку з нехваткою фарби, часу та робочих рук, це були просто поля двох контрастних кольорів із хвилястими або ламаними краями.
І наостанок канхветка!
Австріяки розробили-таки свою тканину. Це був так званий іридизуючий камуфляж, коричневі і зелені спіралі на бежевому тлі. Використовувався, здебільшого, на австрійських “Альбатросах” і показав невисоку ефективність.
На фото модель польського “Альбатроса” із ескадрильї Костюшко.
У заключення хочу сказати, що оригінальних настанов і інструкцій з нанесення лозенгу майже не залишилося, документація була втрачена у післявоєнному бардаку. Більшість досліджень спирається на рапорти досліджень трофеїв, фото і музейні експонати.
Насправді цей високоефективний камуфляж був до сраки, бо часто німецькі літаки Першої світової виглядали десь так:
> показав невисоку ефективність.
странно… з такими-то красівими біло-червоними квадратами…
сам дивуюся
Пізнавально. дякую.
>обтягнутий прозорим матеріалом
а перьями они не пробовали побтягивать?)
Интересный камуфляж. Но, ИМХО, мелковаты пятна, на скорости всё это должно было сливаться в нечто однообразное, нет?
я так розумію, на це і був розрахунок. один-два кольори в будь-який момент мали зливатися з фоном і утворювати мішанину невизначеної форми.
Может быть.
Австрийцы, сука, хитрые, загипнотизировать врага хотели
Вот смотрю я на фото польского Альбатроса, и так и вижу самолетики, раскрашенные под хохлому.
Австріяки розробили-таки свою тканину. Це був так званий іридизуючий камуфляж, коричневі і зелені спіралі на бежевому тлі. Використовувався, здебільшого, на австрійських “Альбатросах” і показав невисоку ефективність…
Ще б пак! Маючи такі величезні емблеми країни важко не помітити сам літак!
Я ж спецом наголосив, що літак польський. Це вже після війни. А у австріяків були скромненькі чорно-білі хрести.