Вже в 1915 році в світлі німецькі голови закралася думка про необхідність маскування літака в повітрі. Були розроблені кілька варіантів, включаючи звичний нам деформуючий камуфляж і така екзотика як літак, обтягнутий прозорим матеріалом (експерименти провалилися і в серію не пішов).

Одним з найефективніших камуфляжів був лозенг – камуфляжна тканина, вкрита різнокольоровими багатокутниками. Кажуть, на його створення надихнув живопис пуантілістів. Окрім того, таке рішення давало виграш по масі, бо фарбувати поверхні не доводилося. Його почали вводити у 1916 році.

Всього було створено декілька варіантів.

Для винищувачів використовувався 4 і 5-кольоровий лозенг:

Чотирикольоровий.

Ліворуч – для верхніх і бокових поверхонь, праворуч – для нижніх. Не питайте, чому такі кольори, але вони реально маскують літак.

“Фоккер” Д-7 у чотирикольоровому лозенгу.

П’ятикольоровий, ліворуч верхній, праворуч нижній.

“Альбатрос” у п’ятикольоровому камуфляжі.

Зверніть увагу на стрічки, які йдуть по нервюрах. Вони могли бути рожеві, блакитні, або ж нарізані із лозенгової тканини.

Як ви розумієте, лозенгом обтягувалися лише ті частини літака, які мали бути обтягнуті тканиною. Дерев’яні частини або вкривали лаком, або фарбували у один, або декілька камуфляжних кольорів.

Морячки розробили свій, морський, трикольоровий лозенг:

Він існував у двох варіантах – світлому і темному, що відрізнялися кольоровою гаммою. На літаку застосовувався лише один варіант, і тільки на верхніх площинах. нижні залишалися кольору полотна, або ж решта літака фарбувалася у сірий колір:

Бомбардувальники мали свій камуфляж в кількох варіантах:

Три верхні ряди – із різних “Гот”, нижній ряд – “Фрідріхсгафени”.

Австрійці теж захотіли собі таке, але камуфляж наносили через трафарет. Спочатку це були смуги світлих і темних кольорів, що йшли по диагоналі. Осьо різні варіації на прикладі “Авіатика”:

На останньому профілі ви бачите камуфляж кінця війни – у зв’язку з нехваткою фарби, часу та робочих рук, це були просто поля двох контрастних кольорів із хвилястими або ламаними краями.

І наостанок канхветка!

Австріяки розробили-таки свою тканину. Це був так званий іридизуючий камуфляж, коричневі і зелені спіралі на бежевому тлі. Використовувався, здебільшого, на австрійських “Альбатросах” і показав невисоку ефективність.

На фото модель польського “Альбатроса” із ескадрильї Костюшко.

У заключення хочу сказати, що оригінальних настанов і інструкцій з нанесення лозенгу майже не залишилося, документація була втрачена у післявоєнному бардаку. Більшість досліджень спирається на рапорти досліджень трофеїв, фото і музейні експонати.

Насправді цей високоефективний камуфляж був до сраки, бо часто німецькі літаки Першої світової виглядали десь так: