Повітряні авіаносці. Частина друга, Великобританія

Перші експерименти британці провели у липні 1918 року. У якості носія використовувався дирижабль 23r, літаком був призначений Sopwith Camel.

На відміну від суворих тевтонців, британці заочкували кидати з діріжопеля живу людину, тому перший “Кемел” був скинутий без пілота.

Подальші запуски були вже пілотовані.

Серія експериментів була завершена із запуском двох “Кемелів” у листопаді 1918.

Війна закінчилася і тему згорнули, на деякий час.

Наступною жертвою був вибраний DH.53 Hummingbird. На винищувач він не тягнув, але для експериментів підходив ідеально.

Дирижабль R33 був обладнаний трапецією, а “Хаммінгбьорд” – гаком над фюзеляжем. 15 жовтня 1925 пілот успішно відчепився, зробив коло навколо дирижабля, швартовка не вдалася, на другій спробі об трапецію був розбитий гвинт. Літак вдалося посадити на аеродромі.

Друга спроба, 28 жовтня також вийшла невдалою. Нарешті 4 грудня експеримент був проведений цілком успішно – літак був запущений, а тоді, вперше в світі, знову пришвартувався до дирижабля.

Через рік настав час серйозної техніки. Серйозною на той час технікою вважався Gloster Grebe.

За планом винищувачі мали виконувати не тільки функцію оборони, але й зв’язку з землею.

Два винищувачі були закріплені під дирижаблем і здійснили запуск із висоти 760 метрів 21 жовтня 1926 року. Ще один політ відбувся 23 листопада.

“Hummingbird” і один із “Глостерів” у експериментах з R33 пілотував флайінг офіцер Кемпбел Маккензі-Річардс.

Наступного року він трагічно загинув у віці 27 років. Пілот другого “Глостера”, R.L. Ragg дослужився до ейр віце-маршала.

У попередніх серіях:

Повітряні авіаносці. Частина перша, Німеччина

Оставить комментарий

Ваш email не будет опубликован. Обязательные поля отмечены *

Вы можете использовать это HTMLтеги и атрибуты: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>