Этим полукресломъ мастеръ Гамбсъ Починаю серію постів про німецькі винищувачі, як серійні, так і експериментальні, оснащені 11-циліндровим біротативним двигуном Siemens-Halske Sh.III.

Це досить потужний мотор (ранній 160 коней, пізній 200), який планувалося встановлювати на перспективні винищувачі.

В ротативному двигуні картер і циліндри обертаються навколо нерухомого коленвалу приблизно так:

Вся ця маса діє як маховик, що дозволяє робити легкі і потужні двигуни, приблизно 1 кг на кінську силу. В той же час є обмеження по масі, бо надто великий моторчег просто розлетиться на шматки.

От цю проблему і вирішив поляк Генрік Бржеський, в якого Сіменс купив ліцензію.

В цьому двигуні циліндри оберталися навколо рухомого коленвалу із швидкістю 900 об/хв. Коленвал обертався у протилежний бік із такою ж швидкістю. Разом це забеспечувало відносну кутову швидкість 1800 об/хв.

Заодно це нейтралізувало обертаючий момент двигуна – вічний головний біль авіаконструкторів.

Здавалося б всьо чотко, але “дитячі хвороби” + капризність двигуна + проблеми із матеріалами і кваліфікованою робочою силою, характерні для кінця війни призвели до того, що двигуни постійно виходили з ладу.

Після війни популярність ротативних двигунів пішла на спад і розвитку Sh.III не отримав.

А на що його ставили ми поговоримо іншим разом.

В попередній серії: Pfalz D.VIII